Історія

Салівській сільській раді підпорядковані села Салівка, Карпівка, Махнівка, Петрашівка. Розташована поблизу ріки Кобелячок і затоки Дніпра, неподалік від Дніпродзержинського водосховища. Засновано з окремих хуторів, ймовірно наприкінці ХУІІ-ХУІП століття. У 1899 році збудовано дерев’яну Благовіщенську церкву, при якій діяла церковно-парафіяльна школа.

У 60-70 роках XX століття у зв’язку зі спорудженням чаші Дніпродзержинського водосховища, село перенесено північніше на нове місце і забудоване за єдиним планом. На північно-західній околиці Салівки група курганів з 5 насипів, найвищий з яких — Зозулена могила. Неподалік с. Салівка в лісі знаходиться «Мазепин Яр». Саме там Мазепа з Карлом XII приймали рішення про Полтавську битву.

Існує декілька версій. Перша свідчить про те, що після розпаду Запорозької Січі у XVIII ст. частина запорожців розійшлась по Україні. Один козак на прізвище Сало поселився на території майбутнього села. Від його імені й пішла назва Салівка.

Друга версія трактує походження назви села від прізвища пана Саловського, який нібито й заснував село. Попервах воно називалося Саловське, а пізніше було скорочено на Салівку, тобто набуло типовішої для цих країв форми. Друга версія, на нашу думку, більше схожа на правду, хоча жителі села, тобто їхня більшість, вірять у першу.[1]